А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

«Проблеми історії та культури Присамар’я»

28 квітня 2009 року в с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області відбулася регіональна науково-практична конференція «Проблеми історії і культури Присамар’я», проведена Інститутом суспільних досліджень спільно з Дніпропетровською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України за підтримки управління освіти Новомосковської районної державної адміністрації.

Конференція проводилася в рамках ініційованого Інститутом суспільних досліджень загальноукраїнського проекту перегляду датування населених пунктів південних і східних регіонів України. Про це йшлося у виступі кандидата історичних наук, виконавчого директора Інституту суспільних досліджень Владислава Грибовського. За його словами, літочислення багатьох міст і сіл України ще потребує ґрунтовного опрацювання, а це передбачає відкидання ідеологічно навіяних міфів, що наголошують на визначальній ролі в освоєнні південноукраїнських степів уряду Катерини ІІ і вирішальне значення радянської влади у розвитку регіону. Незаангажоване наукове вивчення історії кожного окремого населеного пункту — єдиний спосіб відтворити правдиву картину історичного минулого нашого краю; лише в такому разі історія не буде роз’єднувати людей, а сприятиме їхньому єднанню, — підкреслив він.

Начальник відділу освіти Новомосковської районної державної адміністрації Володимир Данилін відзначив, що проводити конференції, в яких пліч-о-пліч працюють і доктори, кандидати наук, і вчителі, і аматори краєзнавства — надзвичайно корисно. Адже це сприяє обопільному збагаченню досвідом, дає змогу зрозуміти можливості, проблеми і потреби одне одного.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ігор Кочергін наголосив, що поєднання ініціатив громадських організацій з діяльністю місцевої влади є важливою умовою для розвитку краєзнавчого руху на Дніпропетровщині. Маючи за мету поглиблення досліджень і залучення до краєзнавчих пошуків широкого кола вчителів-істориків, Дніпропетровська обласна організація спілки краєзнавців та Інститут суспільних досліджень самим фактом проведення цієї конференції розпочинають спільний проект, що передбачає написання краєзнавчих нарисів з історії давніх населених пунктів нашої області, — йшлося у його виступі.

Високий науковий рівень конференції був з самого початку заданий участю визнаних метрів історичної науки. Професор історичного факультету Дніпропетровського національного університету Ірина Ковальова розповіла про результати проведених під її керівництвом археологічних досліджень козацького поселення Стара Самарь, котре за часів Запорозької Січі було великим торговельно-економічним центром. Професор Національного гірничого університету Ганна Швидько висвітлила культурно-просвітницький рух Катеринославщини на початку ХХ ст. як важливу умову утвердження української національної свідомості в регіоні. Знаний дніпропетровський краєзнавець Микола Чабан подав ґрунтовну мікроісторичну реконструкцію минувшини села Василівки, колишнього маєтку графа Ностіца, де дивовижним чином переплелися українські, російські та американські сюжети.

В роботі конференції взяли участь і вчителі загальноосвітніх шкіл Новомосковського району, кожен з яких висвітлив історію свого населеного пункту. Особливою ґрунтовністю відзначалися виступи Катерини Кондратьєвої (Василівська СЗОШ), Валентини Хоменко (Хащівська СЗОШ) та Анатолія Білоконя (директор Царичанського музею). Історію практично кожного населеного пункту Новомосковського району (Василівка, Орловщина, Піщанка, Миколаївка, Івано-Михайлівка, Хащове, Панасівка, Перещепине, Почино-Софіївка) доповідачі виводили від козацьких часів, наголошуючи на тому, що самобутність ріднокраю закладалася в глибинах народної культури саме запорозьким козацтвом.

Однак реальна історія, і історія, викладена в офіційних паперах, не завжди співпадають навіть у принципових речах. До цього часу визнане державою датування населених пунктів південних та східних українських регіонів несе у собі відбиток ідеологічних конструктів Російської імперії та Радянського Союзу, котрі приписували здобутки в освоєнні й розвитку Степової України виключно до власних заслуг. Свідомо чи несвідомо це впливає на формування історичних образів, визначає наше ставлення до минулого, а отже — і ціннісне відношення до сьогодення. То ж ініційований Інститутом суспільних досліджень проект перегляду датування населених пунктів східних та південних регіонів України покликаний привнести ясність до питання про початок їхнього літочислення, і здійснити це не засобами політично замовленого маніпулювання інформацією, а сумлінними зусиллями фахових істориків, краєзнавців та аматорів історії ріднокраю.

Володимир Панченко,
директор Інститут суспільних досліджень

Резолюція
регіональної науково-практичної конференції
«Проблеми історії та культури Присамар’я»

    • Учасники конференції висловили підтримку ініційованого Інститутом суспільних досліджень проекту перегляду датування населених пунктів східних та південних регіонів України.
    • Відзначити доцільність проведення конференцій такого плану, що  дозволяють контактувати академічним науковцям та вчителям місцевих шкіл, які займаються краєзнавством.
    • Відзначити хороший загальний рівень доповідей вчителів Новомосковського району і просити райвно відзначити цих вчителів.
    • Рекомендувати райвно оприлюднити як методичний зразок доповідь про освіту в с. Орлівщина
    • Звернутися до облдержадміністрації з пропозицією врахувати позитивний досвід проведення районної краєзнавчої конференції та започаткувати подібні заходи в інших районах
    • Відзначити потрібність продовження роботи зі збирання джерел з усної історії
    • Відзначити актуальність потреби вивчення проблеми часу виникнення населених пунктів Придніпров’я
    • Рекомендувати вчителям у краєзнавчій роботі більш активно звертатися до тем та сюжетів, які розробляються сучасною історичною наукою та відходити від радянських стереотипів у трактуванні місцевої історії.