Соціальна історія
Данилюк Д.
Іоанн Пастелій - предтеча Закарпатської історіографії
Працюючи над фундаментальною працею з минулого свого народу “Історія карпатських русинів” М.Лучкай сповна використав матеріали як місцевих єпархіальних і комітатських, так і зарубіжних архівів – м. Рима і Флоренції, де працював у 1829-1830 рр. (1, с.53,56). Як справжній дослідник, він також сумлінно вивчив все те, що було написано до нього з історії краю. дивитися »
Данилець Юрій
Повернення наукової спадщини Івана Орлая
Головним обов’язком нащадків є збереження і примноження історичної спадщини попередніх поколінь. Саме це завдання поставив перед собою відомий історик Закарпаття, доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Дмитро Данилюк. Завдяки його діяльності перед нами постала ціла плеяда істориків минулого, імена яких свого часу не вивчались та замовчувались. дивитися »
Данилець Юрій
Андрій Труфанов – життєвий та творчий шлях
В наслідок складної внутрішньополітичної обстановки, що склалася на початку ХХ ст. на території колишньої Російської імперії, велика частина інтелігенції, військових, духовенства та інших прошарків населення, які не підтримали більшовицького режиму, змушені були шукати собі порятунок в еміграції. Багато з них зупинили свій вибір на Чехословаччині, до складу якої у 1919 р. ввійшли і закарпатські землі, під назвою Підкарпатська Русь. дивитися »
Ватченко Л.Г., Чекушина Ю.М
Академік Ю.М. Таран-Жовнір - вчений, педагог, ректор (нотатки до портрету особистості)
В житті часто буває. Зустрінеш людину розумну, вольову, талановиту – і ця зустріч стає в долі провідною зіркою. Таким важливим життєвим етапом для багатьох були зустрічі та спілкування із Юрієм Миколайовичем Тараном, насправді видатним вченим, який мав високорозвинений інтелект, рідкісну працьовитість та дар передбачення, здатність в аналізі і творчому пошуку обрати той єдиний з тисяч інших шлях, що обов’язково приведе до бажаного результата. дивитися »
Чорнобаєв В.І
М.П. Чорнобаєва – шістдесят років на освітянській ниві
Педагог, вчитель-філолог, організатор народної освіти, вчений ось далеко неповний перелік характерних рис Марії Пилипівни Чорнобаєвої – першого вчителя – Героя Соціалістичної праці на Дніпропетровщині та єдиного в місті Дніпропетровську. Шістдесят років віддала вона освітянській ниві, з них сорок п`ять очолює Дніпропетровську загальноосвітню неповну середню санаторну школу-інтернат № 3. дивитися »
Федорова В.І
В.Г. Поставний - вчений і педагог
Перед громадськістю оновленої держави виникають споконвічні проблеми гуманізму. До теорії та практики життя ставить вимоги врахування інтересів реальної людини. Важливе місце у вирішенні цього завдання відведено педагогу. Національний гірничий університет пишається своїми педагогічними кадрами, котрі формують особистість, яка вимагається часом. Серед них – професор, заслужений працівник освіти України Василь Георгійович Поставний. дивитися »
Ігнатуша О.М
Матеріали архівного фонду М.П. Киценка як джерело вивчення діяльності визначого краєзнавця
Відродження традицій історичного краєзнавства, що є невід’ємною ознакою нашого буття, оновлює пам’ять про людей, які не за почесті й славу докладали зусиль по вшануванню та увічненню минувшини, тих, чиєю непоказною працею зміцнювався фундамент народного духу, віри та звитяги, руками яких переорювалася історична цілина й розбивалося ідеологічне груддя соціального замовлення. дивитися »
Чабан М
Життя і смерть професора Петра Єфремова
У ґрунтовній для свого часу розвідці “Розгром українського літературознавства 1917–1937 рр.” Богдан Кравців склав “Реєстр знищених і репресованих” літературознавців. Під четвертим номером після імен Володимира Науменка, Сергія Єфремова і Андрія Ніковського фігурує ім’я нашого земляка, професора Дніпропетровського інституту народної освіти (університету) Петра Олександровича Єфремова. дивитися »
Чоп В.М
Галина Андріївна Кузьменко-голова Cоюзу вчителів Гуляйпільської республіки (1919-1920 рр.)
На превеликий жаль в історії української освіти продовжують залишатися так звані “білі плями”, особливо в тих її місцях, де ця історія перетинається з явищами, що є незручними для офіційних концепцій. Одним з таких незручних явищ, як для радянської, так і для сучасної української історіографії, є махновський рух 1917-1921 рр. Махновці, що протягом двох років контролювали терени з населенням в 2 млн. чол. згідно стереотипних уявлень питаннями освіти взагалі не цікавилися. Але це не відповідає історичній дійсності. дивитися »
Данилець Юрій
З історії православного руху в с. Великі Лучки Мукачівського району
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Північно-Східній Угорщині, до якої територіально відносилося Закарпаття, розпочався рух за відродження православної церкви. Він мав слабкий організацій-ний характер, тому що головною базою спротиву унії було бідне українське селянство, бо інтелігенція та духовенство не брали участі у цьому процесі. дивитися »
Єлінов І.М
Перший еколог міста
Саме так можна визначити діяльність Миколи Дмитровича Аверкієва, працівника Катеринославського вищого гірничого училища – гірничого інституту. М.Д.Аверкієв мав університетську освіту. дивитися »
Вакулик В.В
Науково-практична діяльність Є.В. Теличенка та її вплив на розвиток ветеринарії Подніпрянщини на початку ХХ ст.
Відрізок часу, який люди називають сторіччям, містить життя та активну діяльність двох або трьох поколінь, що не так вже й мало. Втім, сторіччя - це той термін, що зберігається у суспільній пам'яті людей, яка фіксує власні спогади та розповіді старших за віком очевидців. Крім того, події сторічної давності яскраво свідчать про себе архітектурою, предметами побуту, літературою і документами, соціально-культурними явищами та інш. Проте, багатьох із нас не залишають байдужими і розвідки про людей, які жили не так давно; людей, які дотичні до нашої епохи, але вже стали історією. дивитися »
Савчук В.С
Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності
Життя і діяльність відомого вченого-металурга Л.М.Фортунато були тісно пов’язані з Катеринославом. Сюди він потрапив у 1904 р., обійнявши посаду викладача металургії Катеринославського вищого гірничого училища. дивитися »
Світленко С.І
Український народолюбець Борис Грінченко на Катеринославщині
Особистість видатного українського народолюбця, педагога, літератора привертала увагу дослідників вже з початку ХХ ст. [13; 15; 17]. Завдяки зусиллям відомого літературознавця А.Г.Погрібного особливо ґрунтовно розроблено внесок Б.Д.Грінченка в український літературний процес [16]. Меншою мірою вивчалася ця непересічна постать у контексті історичного краєзнавства, хоча цей напрямок уявляється вельми перспективним. Адже діяльність Бориса Дмитровича відбувалася в різних регіонах України і може вивчатися в краєзнавчому вимірі в контексті історії міст і сіл. дивитися »
Абросимова С.В
Я.Г. Гололобов у культурно-громадському житті Катеринослава кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Культурологічний підхід та антропологічна орієнтація значно активізували біографічний жанр в історичних дослідженнях, актуальність якого у вітчизняній історіографії підвищується прагненням позбутися ідеологічної заангажованості у дослідженнях минулого, “оживити” і “олюднити” історію, переосмислити творчість відомих діячів й повернути імена призабутих і невідомих, діяльність котрих заслуговує на увагу. У дослідницькому “фокусі” опиняються й контроверсійні особистості, діяльність яких не має однозначної оцінки. Проте чим більше історичних “персо-нажів” постає із забуття, тим повніше й об’єктивніше стає наше уявлення про минуле, з усіма його протиріччями і “напруженням” соціального життя. дивитися »
Данилець Юрій
Архимандрит Иов (Кундря): жизненный путь и благословенные труды подвижника
История православной церкви на Закарпатье богатая на жертовные примеры благочестия. После принятия унии с Римом в ХVII веке за православную веру страдали о. Михаил Андрелла (Оросвиговский), епископ Досифей (Федорович), о. Иоанн Раковский и другие. В начале ХХ века на Закарпатье началось широкое крестьянское движение за возвращение к вере предков – Православию. дивитися »
Данилець Юрій
Діяльність православних монастирів на Закарпатті в часи угорської окупації (1939-1944)
Серед великої кількості публікацій науково-популярного та наукового характеру про історію окупованих підкарпатських земель Угорщиною до цього часу не вивченою залишається діяльність православних монастирів та ченців у цей історичний період. дивитися »
Данилець Юрій
Релігійна діяльність Михайла Попова на Закарпатті в 1938-1944 рр.
В статті аналізуються штрихи до біографії М. Попова та основні аспекти його діяльності: організація угорської автокефальної церкви, боротьба за владу та взаємовідносини з державними й церковними діячами. М. Попов об’єднав православне духовенство під одним керівництвом та провів ряд реформ спрямованих на посилення православної церкви. дивитися »
Швидько Г.К
Василь Гегело та його листування з Михайлом Комаровим
Однією з видатних для свого часу постатей Катеринославщини був Василь Петрович Гегело, ім’я якого сьогодні відоме дуже вузькому колу науковців і краєзнавців. Загадковість біографії цієї людини через відсутність достатньої кількості історичних джерел можна проілюструвати наступним. Відомий письменник і одеський краєзнавець Г.Д.Зленко в 2001 р. опублікував статтю під красномовною назвою “Хто він, отой Гегело?”, в якій він відкидає припущення упорядника епістолярної спадщини М.М.Коцюбинського про те, що під іменем Гегела приховується поет і політичний діяч Микола Вороний (також родом з Катеринославщини). В цій же статті він подає відомості про реально існуючу особу Василя Гегело, почерпнуті з його листів до Михайла Комарова, які зберігаються в одеському “Архіві Комарова”. Власне, це було перше оприлюднення змісту листів В.П.Гегело до Комарова і спроба на їх основі встановити деякі біографічні відомості про нього [1]. дивитися »
Голубчик Г.Д
Математик, літератор, громадський діяч Б.О. Маркович
Постать Б.О.Марковича (1853-1915?) довгий час залишалась в тіні: можливо, це тінь його відомих батьків – фольклориста Опанаса Марковича і М.О.Маркович (Вілінської). Цікавий життєвий шлях - у чомусь неповторний, у чомусь – типовий для представників його покоління, коли радикальні ідеї, діяльність гуртків не могли не привернути до себе людину небайдужу, громадська, журналістська та публіцистична діяльність, в яку він не міг не поринути з огляду на походження і оточення, можуть стати темою для окремого дослідження. дивитися »
Бобков В.В
До біографії К.В.Ханацького: за матеріалами архівів Москви та Сімферополя
Огляд розвитку краєзнавчих досліджень на Катеринославщині буде мати неповний вигляд без вивчення багатої історико-бібліографічної спадщини Катеринославського губернського статистичного комітету. Починаючи з 1861 р. ця організація активно включилася в краєзнавчий рух. Багатий історичний, статистичний, етнографічний матеріал був опублікований статистиками на шпальтах «Екатеринославских губернских ведомостей» [1], у «Памятных книжках Екатеринославской губернии». Основний обсяг робіт зі збору, обробки та публікації історико-статистичних даних виконував секретар комітету. дивитися »
Лиман І.І
Іов (Потьомкін), архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський, як організатор духовної освіти
Серед багатьох функцій, які виконувались єпархіальними архієреями Південної України в першій половині ХІХ ст., важливе місце посідало опікування проблемами духовної освіти. Не був виключенням у цьому плані і Іов (Потьомкін), який займав Катеринославську кафедру з 1812 по 1823 р., тобто в період, коли духовна школа як у регіоні, так і в Російській імперії в цілому переживала трансформації у зв’язку із олександрівськими реформами в освітній сфері. Метою цієї невеликої розвідки і є висвітлення діяльності архієпископа Іова як організатора духовної освіти. дивитися »
Непомнящий А. А
Кримські сторінки біографії С. І. Веребрюсова: за новими документами архівів Москви та Санкт-Петербургу
Серед блискучої плеяди численних краєзнавців Криму XIX століття лише одиниці були корінними кримчанами. Значні міграційні процеси, що відбувалися в цей час на півострові, політика уряду, спрямована на залучення сюди як робочої сили для підняття господарства регіону, так і інтелігенції для «користі наук», сприяло постійному пожвавленню місцевого освіченого товариства. У цей час піклувальниками кримського краєзнавства були представники різних національностей: греки, італійці, караїми, німці, росіяни, українці, французи. У зв'язку з цим цікава діяльність на ниві кримознавства вихідця з Катеринослава С. І. Веребрюсова. дивитися »
Сурева Н.В
Олександр Гангеблов та історія родини Гангеблових, повідомлена ним самим
Ім’я Олександра Семеновича Гангеблова (1801–1891) відоме кожному, хто більш-менш знайомий з історією декабристського руху. Першу популярність принесли О. Гангеблову його спогади. Мемуари були написані у середині 1880-х років у маєтку Гангеблових Богодарівці Верхнєдніпров-ського повіту Катеринославської губернії) і ще за життя автора опубліковані часописом “Русский архив” (1886 р.), а також вийшли окремим виданням із доповненнями (1888 р.). дивитися »
Бойко А.В.
З історії родини Остроградських
Дослідження історії шляхетних родин Південної України дає змогу персоніфікувати історію південного краю, зрозуміти уподобання, світоглядні та ціннісні орієнтації та пріоритети людей старого півдня. Дуже часто саме такі орієнтири ставали визначальними у прийнятті важливих рішень на всіх рівнях політичного та господарського життя. Особливо зростає роль цих факторів у степовому краї. дивитися »
Абросимова С.В., Гурай Л.Г
А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки
«Может быть не мне, а после меня кому-нибудь случится мое собрание употребить в пользу для отечества нашего». З листа А. І. Чепи до В. Г. Полетики від 17.02.1810 р. дивитися »
Кочергін І.О
Рід та родина Дмитра Івановича Яворницького
В минулому році громадськість міста Дніпропетровська і всієї України відсвяткували 150-ту річницю від дня народження відомого історика козацтва Дмитра Івановича Яворницького, однак і досі на порядку денному стоїть питання про написання комплексної біографії цієї видатної людини. Не зважаючи на значну за обсягом історіографію життя і творчості Дмитра Івановича [1; 6; 9; 15; 16; 18], багато сторінок життя і діяльності цієї неординарної постаті залишаються не висвітленими або недостатньо вивченими. До таких можна віднести його походження та родинні стосунки. дивитися »
Макарюк В.
Голодомор 1932-1933 років. Причини, передумови, наслідки. Село Мельники 32-33 років XX ст. на фоні державних подій
За час розвитку людського суспільства не раз траплялися випадки, які міжнародною громадськістю класифікувалися як злочини проти людства. Одним з яскравих і по своїй суті найжорстокіших злочинів проти українського народу був організований сталінським режимом штучний голодомор 1932-1933 років. дивитися »
Вовкотруб Ю.
Селянський рух на Чигиринщині у другій половині XIX ст.
Чигиринщина - одна з мальовничих місцевостей України. Природа щедро обдарувала цей край. Родючі землі, вода, чудовий клімат - все сприяло життю трударя-селянина. Протягом багатьох століть цю землю обробляли хлібороби, з дідів-прадідів вони боролись проти різних гнобителів. Однією з найяскравіших сторінок боротьби селян Чигиринщини зі своїми гнобителями була їхня боротьба у другій половині XIX ст. дивитися »
Абросимова С.В
Д. Яворницький і П. Саладилов
Громадсько-культурне життя того чи іншого соціуму найбільш яскраво висвітлюють стосунки між його активними діячами. Одним з високоінформативних джерел щодо розв`язання цього питання є джерела особистого походження, передусім приватне листування.Ґрунтуючись на використанні даного різновиду писемних нарративних джерел, спробуємо висвітлити стосунки між відомими українськими діячами кін. XIX — поч. XX ст. — Дмитром Яворницьким та Петром Саладиловим. дивитися »
Атаманенко В.
Селянський рух на Волині в кінці XVI ст.: спроба статистичного аналізу
При вивченні повстань кінця XVI ст. історики завжди підкрекреслювали в першу чергу їх соціальну спрямованість та активну участь у них українського селянства. Залишаючи поза увагою термінологічні відмінності між поняттям «козацьке повстання», «селянсько-козацьке повстання», «козацько-селянське повстання» та різ¬ницю в акцентації ролі сил, задіяних у подіях 90-х років XVI ст. можна зробити висновок про загальновизнаність точки зору провизначне місце, що його займало селянство в них, а також у соці¬альних конфліктах 20—30-х років XVI ст. В той же час, зосереджуючи увагу на ході конкретних подій, дослідники часто вилучали селянство з нього, лише окремими прикладами ілюструючи роль останнього, а то й просто відбувалися загальними фразами. дивитися »
