Лівобережна Україна
Вакулик В.В
Науково-практична діяльність Є.В. Теличенка та її вплив на розвиток ветеринарії Подніпрянщини на початку ХХ ст.
Відрізок часу, який люди називають сторіччям, містить життя та активну діяльність двох або трьох поколінь, що не так вже й мало. Втім, сторіччя - це той термін, що зберігається у суспільній пам'яті людей, яка фіксує власні спогади та розповіді старших за віком очевидців. Крім того, події сторічної давності яскраво свідчать про себе архітектурою, предметами побуту, літературою і документами, соціально-культурними явищами та інш. Проте, багатьох із нас не залишають байдужими і розвідки про людей, які жили не так давно; людей, які дотичні до нашої епохи, але вже стали історією. дивитися »
Заруба В.М
Миргородський полк у структурі територіального та адміністративного устрою “Війська Запорозького”
Станово-територіальне суспільно-політичне утворення державного типу “Військо Запорозьке”, більше відоме у науці під назвою “Українська козацько-гетьманська держава XVII-XVIII ст.”, або Гетьманщина, мало власний адміністративно-територіальний полково-сотенний поділ. Полк і сотня виступали одночасно як військовий підрозділ, територіальна одиниця та судовий округ. При цьому, “Військо Запорозьке” являло собою військову та державно-політичну автономію спочатку у складі Речі Посполитої (від Зборівської угоди 1649 р. до Переяславської Ради 1654 р.), а потім у складі Російської держави (царства й імперії), від 8 січня 1654 р. (Переяславської Ради) і до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у вересні 1781 р. та впровадження поділу цієї території на намісництва (губернії) з січня 1782 р. дивитися »
Шалобудов В.М
Особенности денежного обращения XVII – XVIII веков в Нижнем Присамарье
Денежное обращение Украины на протяжении XVII века базировалось, в основном, на западноев-ропейской монете. В розничной торговле господствовала польская мелочь, что и не удивительно, учитывая вхождение этих земель в сферу влияния Польши (7. С.12). Приток российской монеты в пограничные земли Присамарья начал увеличиваться лишь к началу XVIII века – сначала в виде проволочных серебряных копеек, а затем, вслед за денежной реформой Петра I, меди и крупных се-ребряных номиналов. Однако огромная масса привычной для населения западноевропейской монеты продолжала участвовать в торговых операциях и после окончательного вхождения этих территорий в состав Российского государства (7. С.133). дивитися »
Галь Б.О
"Лицарі другого сорту": декілька нотаток для історії "мілітарної контреволюції"
Київський історик Олексій Сокирко досліджує еволюцію найманого (охотницького) війська та його роль в устроєвій моделі Лівобережної Гетьманщини періоду т.зв. „політичної стабілізації". Втім, через вивчення цього „своєрідного пагона військово-політичної системи гетьманату" розглядається більш широке й значуще питання співіснування ранньомодерних явищ із традиційними становими (в даному випадку -військовими) організаціями. дивитися »
Кочергін І.О
Історико-психологічний портрет О.М. Поля
На сьогодні не можна поскаржитися на відсутність ґрунтовних робіт, присвячених життю і діяльності відомого дослідника Придніпровського краю, громадського діяча, археолога і мецената Олександра Миколайовича Поля. Досліджено його родовід, громадську, підприємницьку і культурницьку діяльність. Однак, все це зовнішні прояви його особистості, які лише відображали його внутрішню сутність. Для відтворення цілісної картини варто було б з`ясувати його духовний стан, якими інтересами та ідеями він жив, що його збувало, яке місце в його житті посідала родина тощо. Слід зазначити, що це Завдання не з легких, адже О.М.Поль не залишив спогадів, його епістолярна спадщина, яка дійшла до нас, не дозволяє в повній мірі розкрити його внутрішній світ. У розпорядженні дослідника є лише розрізнені побічні свідоцтва: декілька спогадів тих, хто його знав, десяток листів та три `надруковані наукові роботи О.М.Поля, стенографічні звіти його виступів у Катеринославського губернському і Верхньодніпровському повітовому земських зібраннях. дивитися »
Журба О.І
Духовно-культурна ситуація на лівобережній Україні другої половини XVIII — першої половини XIX століття і розвиток місцевих історичних студій
Одним з найбільших знавців історичної ситуації і ці Лівобережній Україні другої половини XVII - XVIII ст. є Ганна Кирилівна Швидько, творчість, спілкування і співпраця з якою значною мірою визначили і мою власну увагу до цього регіону в історіографічному контексті, про що завжди згадую і душевною теплотою і глибокою вдячністю. Сьогодні мені важко навіть уявити, що на першому році існування кафедри історії України ДНУ, створення і формування якої найтісніше пов`язане з іменем Ганни Кирилівни, мене, молодою викладача, кинуло в жах від прохання професора під час її відрядження провести замість неї заняття спецсемінару з історії української історичної науки другої половини XVIII - першої половини XIX ст., що, гадаю, стало певним поштовхом до моїх сьогоднішніх занять. дивитися »
Репан О. А.
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. (частина 2)
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.Частина 2. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень -тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій) дивитися »
Репан О. А.
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. (частина 3)
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.Частина 2. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень -тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій) дивитися »
Репан О. А.
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. (частина 1)
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.Частина 1. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій) дивитися »
Куделя Дмитро
Дніпропетровці в Українській Повстанській Армії
Доповідь дніпропетровського історика-дослідника ОУН-УПА Дмитра Куделі (1966-2004) на науково-практичній конференції до 60-річчя УПА, 6 жовтня 2002 р., м.Київ дивитися »
Галь Б.О
Проблема формування регіональної бюрократії на Лівобережній Україні (друга пол. XVIII - початок XIX ст.)
Період другої половини XVIII–XIX століть став завершальним етапом більш як півторасторічної боротьби між доцентровими силами, що виступали за уніфікацію адміністрації, соціальної структури та способу життя в Російській імперії, і відцентровими, які вимагали збереження автономних органів урядування, місцевого укладу та звичаїв на теренах Гетьманщини. В складних умовах соціально-політичної дезінтеграції суспільства, в переплетінні процесів оновлення усіх сфер життя з втягуванням до загальноімперських структур розпочалося формування створюваної за великоросійським зразком регіональної бюрократії. Якщо вважати першочерговою метою урядової політики адміністративно-економічну інтеграцію, то дослідження періоду “упадку козачини і українського життя”, як його визначає М.Грушевський, нерозривно пов’язане з такими питаннями, як виникнення і оформлення в соціальну групу місцевого чиновництва, еволюція пануючого прошарку гетьманського суспільства (в якості головного бюрократичного резерву), інтеграція окремих органів політичної влади Гетьманщини до політико-адміністративних структур Російській імперії. дивитися »
Репан О. А.
Лівобережні полки в складі російської армії в 1735-1739 рр.: проблема субординації.
Сучасним українським історикам доводиться надолужувати нерозробленість багатьох аспектів вітчизняної історії. Незважаючи на традиційність воєнно-історичної тематики, велика кількість тем та проблем потребують вивчення, в тому числі в, здавалося б, благополучній царині історії козаччини. Воєнна історія лівобережного козацтва у ХУІІІ ст. досліджена слабко. Відповідно, це стосується і участі лівобережних козаків у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. Як українські, так і російські автори зачіпали цю проблематику в своїх роботах [7,8,11,12,13,14], проте цілісно тема не розроблялася. дивитися »
Шалобудов В.М
Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь.
До нашого часу на північній околиці селища Шевченко в межах Дніпропетровська (правий берег р.Самара, поблизу її гирла) збереглися рештки укріплень Богородицької (Новобогородицької) фортеці. В ході дворічних розвідок та розкопок на теренах фортеці, проведених силами співробітників лабораторії археології Придніпров’я та студентів історичного факультету ДНУ була зібрана цікава колекція артефактів XVI – XVIII ст. дивитися »
