Інститут суспільних досліджень

22.12.2009 | ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Збірник документів та матеріалів «Петро Калнишевський та його доба»

22 грудня 2009 року Дніпропетровською обласною універсальною бібліотекою та Інститутом суспільних досліджень за підтримки Дніпропетровського Історичного музею ім. Д. І. Яворницького проведено презентацію збірника документів «Петро Калнишевський та його доба». Видання підготоване Всеукраїнським благодійним фондом ім. Петра Калнишевського за участі Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України та Центрального державного історичного архіву у м. Києві. Його упорядники — знанні фахівці з історії України козацької доби, кандидати історичних наук: виконавчий директор Інституту суспільних досліджень Владислав Грибовський (головний упорядник), доцент Запорізького національного університету Володимир Мільчев і науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства Іван Синяк.

Це перше в українській науковій історичній літературі видання, в якому зібрано і систематизовано матеріали, котрі послідовно і максимально повно висвітлюють політичну кар’єру останнього кошового, його діяльність як козацького урядовця: зв’язки і відносини з російською, польською, османською і кримськотатарською владними структурами, його стиль управління Військом Запорозьким, докладно висвітлено біографію кошового на усіх етапах і найбільш детально — його перебування у Соловецькому монастирі.

Презентація зібрала багато істориків з найголовніших наукових закладів міста і шанувальників минувшини Дніпропетровщини і проходила під головуванням професора Національного гірничого університету Ганни Кирилівни Швидько. Директор Історичного музею Надія Капустіна відзначила унікальність цього видання і знаковість того, що його презентація відбувається в музеї, що має ім’я Дмитра Яворницького, який зробив значний внесок у вивчення постаті Калнишевського. Присутні на презентації упорядники Владислав Грибовський і Володимир Мільчев докладно розповіли про багаторічне вивчення джерел в архівах Києва, Москви, Петербургу, Архангельська, Кракова, Варшави. Вони відзначили, що постать Петра Калнишевського була значною мірою міфологізованою внаслідок того, що раніше не існувало повноцінного дослідження діяльності останнього кошового отамана і що більшість книг та газетних публікацій некритично відтворюють данні, зібрані наприкінці ХІХ століття. Владислав Грибовський докладно висвітлив значення документів Державного архіву архангельської області для вивчення соловецького періоду життя Петра Калнишевського. Він наголосив на тому, що останнього кошового не утримували у земляній ямі, умови ув’язнення відповідали його високому статусу; на утримання Калнишевського щороку виділялося коштів з його конфіскованого майна і становили близько 360 рублів на рік, тоді як річне утримання простого соловецького ченця коштувало 9 рублів.

У дискусії, викликаної виступами упорядниками, взяли знанні історики: Ганна Швидко, Ірина Ковальова, Сергій Світленко, Світлана Абросимова та ін. Виступаючими було відзначено, що презентована книга фактично не має слабких місць, відзначається високою кількістю нових документів, що вперше вводяться в науковий обіг, і якістю їх археографічної обробки. Разом із тим, дискусія вийшла за рамки обговорення книги. Присутніми було відзначено, що джерела, представленим у цій книзі дозволяють по-новому розглянути фундаментальні наукові проблеми, зокрема стосовно складного процесу включення українських земель до складу Російської імперії, причин ліквідації Січі, мотивів, якими керувалися Катерина ІІ та Григорій Потьомкін, облаштовуючи імперській устрій на Півдні України. Владислав Грибовський, зокрема, завважив, що найголовніша суперечність між Січчю та імперією полягала в конкуренції щодо заселенні степового простору. Калнишевський, сприяючи колонізації степів українським землеробським людом, надавав цій території виразний український характер, у той час як імперія уявляла її як нове продовження етнічних російських земель.

Як сама презентація, так і дискусія виявилися напрочуд плідними і цікавими. То ж хотілося б побажати збірці документів побільше уважних і допитливих читачів, оскільки вміщений в ній матеріал має величезний інформаційний потенціал створює нові перспективи осмислення української історії.