Збірка наукових матеріалів

«Датування міста як проблема історичної урбаністики: європейський та український досвід»

Після про­го­ло­шен­ня не­за­леж­ності України по­чав­ся фрон­таль­ний пе­ре­гляд українсь­кої історії. На те були об’єктивні при­чи­ни, оскільки історія — це все-таки на­у­ка, і їй не­обхідно поз­бав­ля­ти­ся від міфо­логічних на­ша­ру­вань часу, в да­но­му ви­пад­ку – епо­хи російсь­кої імперії та СРСР. Були і суб’єктивні підста­ви, адже будь-яка, навіть Українсь­ка дер­жа­ва має по­тре­бу для ви­прав­дан­ня сво­го існу­ван­ня в ле­ген­дах і міфах. Цілком логічно, що на суб’єктив­но­му рівні відбу­вається заміна ста­рих міфів но­ви­ми. І якщо на рівні на­у­ко­вих де­батів, шкільних і вузівсь­ких про­грам схе­ма українсь­кої історії вже дав­но пе­ре­гля­ну­та, то в мікро­мас­штабі місце­вої історії, на рівні окре­мих міст і сіл це пи­тан­ня тільки за­раз ви­су­вається на пер­ший план. Круг­лий стіл «Дату­ван­ня міст: євро­пейсь­кий досвід і українські реалії», про­ве­де­ний у ве­ресні цьо­го року в Києво-Моги­лянській ака­демії Інсти­ту­том суспільних досліджень, став тому підтвер­джен­ням.

Три­ва­лий час дати за­сну­ван­ня со­тень на­се­ле­них пунктів на сході і півдні України умис­не фаль­сифіку­ва­ли­ся на до­го­ду імперській ідео­логії. В свідо­мості на­ро­ду на­ма­га­ли­ся закріпити дум­ку, ніби ця те­ри­торія до при­хо­ду російсь­кої дер­жав­ної ма­ши­ни була не­за­се­ле­ною і лише за­в­дя­ки імперській владі тут ви­ник­ли міста і села — і дикі сте­пи ста­ли індустріаль­но роз­ви­не­ним регіоном.

Насправді, щоб підко­ри­ти ці землі, Російській імперії до­ве­ло­ся витісни­ти тюркські на­ро­ди і зни­щи­ти ко­лишніх ко­лоніза­торів сте­пу — українсь­ке ко­зац­тво. Історія ба­гатьох на­се­ле­них пунктів на­ба­га­то старіша і ба­гат­ша, ніж це пред­став­ля­ли ве­ли­ко­дер­жавні літо­писці.

24 ве­рес­ня в Центрі польсь­ких і євро­пейсь­ких студій Національ­но­го універ­си­те­ту «Києво-Моги­лянсь­ка ака­демія» Інсти­тут суспільних досліджень, який вже не один рік зай­мається вив­чен­ням ко­за­ць­ко­го коріння Дніпро­пет­ровсь­ка, провів круг­лий стіл з про­бле­ми да­ту­ван­ня за­сну­ван­ня міст України. Учас­ни­ка­ми дис­кусії ста­ли українські істо­ри­ки, архітек­то­ри, ар­хео­ло­ги, у тому числі й та­кий ав­то­ри­тет­ний уче­ний, як про­фе­сор Наталія Яко­вен­ко, що свідчи­ло про серй­оз­ний рівень об­го­во­рен­ня.

Основні до­повіді тор­ка­ли­ся українсь­ких і світо­вих тра­дицій визна­чен­ня «віку» міста. Андрій Порт­нов вка­зав на те, що в Європі, на­при­клад, пе­ре­ва­жає прак­ти­ка бра­ти за точ­ку відліку жит­тя на­се­ле­но­го пунк­ту пер­шу пись­мо­ву згад­ку про ньо­го або рік на­дан­ня йому особ­ли­вих по­в­но­ва­жень (маг­де­бурзь­ко­го пра­ва). На по­стра­дянсь­ко­му ж про­сторі дати за­сну­ван­ня міст нерідко «при­зна­ча­ли­ся», ви­хо­дя­чи з ре­зуль­татів довільно вит­лу­ма­че­них ар­хео­логічних роз­ко­пок, або під вп­ли­вом збігу об­ста­вин. Так, на­при­клад, на­род­жен­ням Дніпро­пет­ровсь­ка з 1976-го офіційно вва­жається рік на­пи­сан­ня ра­пор­ту (!) на ім’я Потьомкіна «про ви­го­тов­лен­ня про­ек­ту і скла­дан­ня ко­што­рисів на будівниц­тво гу­бернсь­ко­го міста Кате­ри­но­сла­ва» від 23 квітня 1776 року. За сло­ва­ми ряду дослідників, в се­ре­дині 1970-х дата за­сну­ван­ня Дніпро­пет­ровсь­ка була пе­ре­гля­ну­та тільки для того, щоб сумісти­ти свят­ку­ван­ня ювілеїв міста і Леоніда Брежнєва!

Харківсь­кий істо­рик Воло­ди­мир Маслійчук освітив про­бле­ма­ти­ку «по­чат­ку» міст Слобідсь­кої і Півден­ної України. Окса­на Кова­лен­ко роз­повіла про зміну дати за­сну­ван­ня Пол­та­ви на ос­нові ар­хео­логічних ма­теріалів 2002 р. Вико­нав­чий ди­рек­тор Інсти­ту­ту суспільних досліджень Вла­ди­слав Гри­бовсь­кий поділи­вся своїми мірку­ван­ня­ми щодо пе­редісторії Ніко­по­ля, ок­ре­мо торк­нув­шись долі ко­за­ць­ко­го по­се­лен­ня Мики­ти­на, яке ко­лись було на місці цьо­го міста. Най­ак­тивнішу дис­кусію ви­кли­кав ви­ступ до­цен­та Дніпро­пет­ровсь­ко­го національ­но­го універ­си­те­ту Оле­га Репа­на про ви­то­ки Дніпро­пет­ровсь­ка. Доповідач привів ар­гу­мен­ти на ко­ристь по­гля­ду, що по­чат­ком Дніпро­пет­ровсь­ка слід раху­ва­ти не імперсь­ке місто Кате­ри­но­слав, а ко­за­ць­ку сло­бо­ду Новий Кодак.

Питан­ня про дату за­сну­ван­ня по­се­лень — перш за все, політич­не і суспільне, як вва­жає метр українсь­кої історіографії Наталія Яко­вен­ко. В своєму ви­ступі вона відзна­чи­ла, що су­часні зміни дат за­сну­ван­ня міст нерідко роб­лять­ся без до­три­ман­ня ви­мог ака­демічної на­у­ки, але, ра­зом з тим, ці про­це­си ча­сто спри­я­ють підй­о­му національ­ної са­мо­свідо­мості і цивільної ак­тив­ності го­ро­дян, укріплю­ють зв’язок жи­телів з їх на­се­ле­ним пунк­том.

Дирек­тор Інсти­ту­ту суспільних досліджень Воло­ди­мир Пан­чен­ко всту­пив у дис­кусію з Наталією Яко­вен­ко і в своєму ви­ступі за­зна­чив, що у пи­танні пе­ре­да­ту­ван­ня за­сну­ван­ня українсь­ких міст для гро­мадсь­ких ор­ганізацій дуже важ­ли­ви­ми є підт­рим­ка і екс­перт­на до­по­мо­га на­у­ко­во­го співто­ва­ри­ства, а не лише власні ба­жан­ня. Він ак­цен­ту­вав ува­гу на важ­ли­вості при­клад­ної, прак­тич­ної скла­до­вої діяль­ності істо­риків, оскільки саме вона (більшою мірою, ніж ака­демічна на­у­ка) впли­ває на суспільну свідомість.

Активність і на­пру­женість дис­кусії ста­ла яс­кра­вим свідоц­твом того, наскільки пи­тан­ня по­ход­жен­ня міст важ­ли­ве і ак­ту­аль­не. Але в той же час дер­жа­ва, вжив­ши за­ходів для впро­ва­д­жен­ня на­пра­цьо­ва­ної уче­ни­ми схе­ми українсь­кої історії у вищій і се­редній школі, є прак­тич­но бездіяль­ною в плані пе­ре­гля­ду історії на місце­во­му рівні. От чому Інсти­тут суспільних досліджень узяв на себе цю ініціати­ву і ви­сту­пив ко­ор­ди­на­то­ром гро­мадсь­ких ініціатив, спря­мо­ва­них на те, щоб на ос­нові на­у­ко­во обґрун­то­ва­них да­них звільни­ти міста від міфів і ко­лишніх ідео­логічних уламків. Бага­то­профільна на­у­ко­ва і про­світни­ць­ка ро­бо­та, що про­во­дить­ся Інсти­ту­том суспільних досліджень, доз­во­лить цій ор­ганізації на­далі ви­сту­па­ти в якості все­ук­раїнсь­ко­го гро­мадсь­ко­го ко­ор­ди­наційно-ме­то­дич­но­го цен­тру з пе­ре­да­ту­ван­ня на­се­ле­них пунктів України.

Матеріали круг­ло­го сто­лу, не­дав­но ви­дані Інсти­ту­том суспільних досліджень, є пер­шим кро­ком на шля­ху по­вер­нен­ня містам їхньої історії.