Критика

В. В. Грибовський

Типологічне означення кочівницьких імперій і проблема політичної репрезентації ногайців в «Історії Ногайської Орди» В. В. Трепавлова

Протягом останніх десятиліть у вітчизняній науці помітно зріс інтерес до історії формування української національної території та становлення сучасної етнічної карти України. Долаються ізоляціоністські стереотипи радянської доби, що, за визначенням Н. Яковенко, складали «офіційну модель українського життєпростору, в якій усі сторони світу, крім російської Півночі, тлумачилися як лиховісна зовнішня загроза, простір „чужих”, звідки в Україну не могло прийти й ніколи не приходило нічого доброго». >>>

Атаманенко А.Є

Прийоми та методи публікації джерел Д.М.Бантишем-Каменським

Д.М.Бантишем-Каменським, автором першої узагальнюючої праці з історії України, одним із перших в українській історіографії були здійснені публікації письмових джерел різних видів, що зумовило необхідність виявлення їх методики. Подібну інформацію дають "Источники малороссийской истории, собранные Д.Н.Бантыш-Каменским", видані Й.М.Бодянським у 1858–1859 рр., а також публікації джерел у додатках до кожного тома 1-го видання «Истории Малой России» та "Примітках" до 2-го, а також безпосередньо у тексті книги. Документи, які мав у своєму розпорядженні Д.М.Бантиш-Каменський, були особисто ним опрацьовані у Московському архіві Колегії іноземних справ, що підтверджує його лист до московського почт-директора К.Я.Булгакова, введений у науковий обіг В.В.Кравченком , у якому йшлося про пакунок з архівними матеріалами з історії України, які були відправлені з Москви до Полтави на ім`я історика і включали в себе оригінальні документи, копії з них, зроблені власноручно самим істориком, а також портрети українських гетьманів. При складанні цих матеріалів ним були використані "Малоросійські справи", матеріали Польського, Турецького, Шведського двора тощо. >>>

Голубчик Г.Д

Дослідження з історії родини Марковичів-Маркевичів у сучасній вітчизняній та англомовній історіографії

Висвітлюється історіографія відомого шляхетського роду Марковичів-Маркевичів, який дав багатьох культурних і громадських діячів, науковців, компо¬зиторів та меценатів. Маркевичі - серед козацької старшини у XVII ст., серед провідних діячів культури ХVIII-ХІХ ст., серед політичних, громадських ти культурних діячів XX ст. >>>