Дмитро Ткач
Герой нашого часу?
І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.
[Іоана 8:32]
1 грудня 2010 року Інтерпол видав ордер на арешт та оголосив у міжнародний розшук Джуліана Ассанжа. Кілька тижнів тому ця людина буквально приголомшила світ фактами із внутрішнього життя американської політики й дипломатії. Сьогодні важко передбачити, як будуть розвиватись події, адже Джуліан кинув виклик одразу декільком наймогутнішим державам світу. Достеменно відомо тільки те, що скандальний хакер не планує «лягати на дно», а продовжуватиме свою діяльність. У будь-якому випадку Ассанж вже увійшов до новітньої історії не тільки як смілива людина, але і як герой нашого часу.
Сайт «WikiLeaks», автором якого є 39-річний Джуліан Ассанж, сьогодні б’є всі рекорди за кількістю згадок у ЗМІ. Завдяки йому світ вперше отримав змогу дізнатися про найголовніші таємниці великої політики. Інформаційна бомба, підготовлена австралійським хакером, виявилась надзвичайно потужною. Подібно до ядерного вибуху, інформаційна хвиля поступово накриває величезні території. Сьогодні буквально вся планета із неприхованим інтересом спостерігає за продовженням подій. «Інформаційний Че Гевара» розпочав власну війну з урядами найбільших держав світу, найпрофесійнішими спецслужбами та найбагатшими корпораціями. Цікаво, але, викриваючи брехню великої політики, Джуліан не переслідує якихось меркантильних цілей. Його зовсім не приваблюють матеріальні блага, адже все, що він має, він завжди носить із собою: рюкзак із особистими речами і ноутбук. Як виявилось, цього достатньо для того, щоб за декілька років підготувати і здійснити наймасштабнішу інформаційну революцію.
Девіз сайту «WikiLeaks»: «Keep us strong», що буквально перекладається як «Тримайте нас сильними», — вповні передає основну мету його діяльності. За 4 роки існування в межах проекту було піднято безліч незручних і гострих тем. Починаючи з 2006 року цей Інтернет-ресурс підняв цілу хвилю незадоволення владних кіл багатьох держав. Причини особливої «нелюбові» серед можновладців до Ассанжа цілком вагомі. Варто тільки згадати деякі найвідоміші викриття. Так, наприклад, в Австралії Джуліан опублікував список сайтів, які уряд планував заборонити для перегляду на всій території держави. В Китаї підняв проблему взаємовідносин із Тибетом. В Кенії опублікував факти, які розкрили рівень корумпованості у правлячих колах, просто напередодні президентських виборів 2007 року. (Власне, це і дозволило опозиції перемогти із відривом у декілька відсотків.) Ісламські радикали ненавидять Ассанжа за те, що він розмістив антиісламський фільм нідерландського парламентаря та відмовився його прибирати. Його ненавидять навіть банки і великі корпорації: його сайт розкрив інформацію про те, що швейцарський банк «Julius Baer» приховує гроші клієнтів в офшорних трастових фондах, а ісландський «Kaupthing» виплатив багатомільярдні дивіденди своїм акціонерам прямо напередодні кризи. На сайті були розміщені таємниці і нафтового гіганта «Trafigura», зокрема інформація про те, як зливались токсичні речовини в Західній Африці. Корпорація «Microsoft» також має особисті рахунки з Ассанжем: останній розсекретив дані щодо створеної програми для спецслужб США, яка дозволяє отримувати доступ до поштових скриньок «Hotmail». Точать зуб на хакера і голлівудські кіностудії — за розкриття однієї із версій сценарію стрічки «Індіана Джонс і Королівство кришталевого черепа». Однак найбільших втрат від діяльності Ассанжа, безумовно, зазнав уряд Сполучених Штатів Америки. Крім десятків тисяч секретних документів, присвячених іракській та афганській військовим операціям, сайт опублікував дані про те, що американські війська ховають від Червоного Хреста декількох в’язнів Гуантанамо і травлять їх собаками. Оприлюднення цієї інформації поклало початок систематичному викладенню у всесвітньому павутинні нових таємниць Пентагона, ЦРУ та ФБР.
Деякі з висвітлених на сайті документів стосуються і нашої країни. Здебільшого це звіти та листи послів США в Україні, в яких подані опис внутрішньополітичної ситуації та їх прогнози на майбутнє. І хоча поки що відкриті матеріали не є принципово новими або такими, які можуть суттєво вплинути на внутрішню або зовнішню політику України, маємо цікавий прецедент. Тож ніхто із вітчизняних можновладців не застрахований від того, що завтра-післязавтра в Інтернеті з’явиться пара «цікавих» документів і про його діяльність. Сама ідея «WikiLeaks» відкриває нові можливості. Оскільки Інтернет є територією, яку контролювати вкрай важко, тут може з’являтися інформація, яку спецслужби прагнуть ретельно приховати. Хоча частково тиск на провайдерів, які розміщували на своїх серверах інформацію, все-таки дав про себе знати. Так, наприклад, доступ до сайту «WikiLeaks.org» був закритий, через що ресурс був змушений переїхати на нову адресу (http://wikileaks.ch/).
Коментуючи діяльність Ассанжа, газета «The National» дуже влучно підмітила: «За своє недовге існування "WikiLeaks" здійснив більше сенсацій, аніж "Washington Post" за 30 років». Тож хакер має всі шанси отримати титул найбільшого інформаційного революціонера ХХІ сторіччя.
До речі, за час підготовки матеріалу Ассанж вже встиг здатися британським властям, побувати за ґратами і вийти з в’язниці під заставу. Отже, чекатимемо на продовження цього шпигунського шкандалю.
Увійти
