Організація та методи діяльності земської і урядової статистики (порівняльний аналіз на прикладі Катеринославської губернії).
Урядова та земська статистика мали як спільні, так і відмінні риси. Хоча відмінних було значно більше. Вже у назвах статистичних закладів відбивалися особливості їх організації. Місцеві органи урядової статистики мали назву статистичних комітетів*, а органи земської статистики - статистичні відділення або бюро (столи)** губернських земських управ. Місцевим органом урядової статистики в Катеринославській губернії був Катеринославський губернський статистичний комітет (КГСК), а земської — статистичне відділення Катеринославського земства у 1883 - 1887 рр. та оціночно-статистичне відділення у 1895 - 1917 рр.
* Комітетами у XIX - початку XX ст. в Росії називали заклади, які мали здебільшого консультативні функції.
** Відділеннями називали установи, які були виконавчими підрозділами одного цілого, якому безпосередньо підпорядковувалися, проте мали власних керівників. Бюро називали заклад, який не мав окремого керівництва і весь нагляд за роботами здійснювала або земська управа або спеціально призначена комісія. Хоча суспільні та навіть наукові діячі часто плуталися у дій термінології, застосовуючи ці дві назви до одного і того ж закладу.
Офіційна статистика в Росії була створена у 1811 р. (у вигляді Статистичного відділення при МВС), реорганізована у 1832, 1852, 1858, 1863 рр. Місцевими органами урядової статистики були губернські та обласні статистичні комітети, які були організовані урядовими положеннями від 20.12.1834р., реорганізовані-30.12.1853р. та 26.12.1860р.
Організація земських статистичних закладів розпочалася лише після створення самих земств, тобто після реформи 1864 р. До 1893 р. не було видано жодних спеціальних державних законодавчих актів, які б регламентували діяльність земських статистичних закладів. Тому в цей час роль упорядника земської статистики відігравали губернські земські зібрання. Так, Катеринославське губернське земське зібрання 16 грудня 1881 р. ухвалило створити власний статистичний заклад [10, с.95]. Проте, брак належно підготованих для статистичної діяльності кадрів та палкі дебати навколо питання статистики у зібранні наступного року спричинили затримку відкриття статистичного відділення до 1883 р. У 1885 р. відбулася реорганізація статистичного відділення Катеринославського земства на більш раціональних засадах [13, с.121-126]. Після 1893 р. уряд почав законодавче регламентувати діяльність земської статистики. 8 червня 1893 р. уряд видає "Правила оценки недвижимых имуществ для обложения земскими сборами", згідно з якими вже існуючі земські статистичні заклади скеровувалися на завдання визначення прибутковості нерухомого майна (оціночні роботи) для фіскальних потреб земств, створювалися нові оціночно-статистичні заклади під контролем урядових органів - оціночних комісій. Відкриття та утримання земських статистичних органів було обов'язком земств. Згідно з законом 8 червня 1893 р. Катеринославським губернським земським зібранням 4 грудня 1895 р. було створене Катеринославське земське оціночно-статистичне відділення [19, с.306]. Часом оціночні комісії нав'язували земським управам своє бачення проведення оціночно-статистичних робіт і тоді земські статистики на знак незгоди з цим втручанням полишали статистичний заклад, як це трапилося у 1897 р., коли досвідчений земський статистик В.І.Василенко звільнився з посади завідувача статистичним відділенням через конфлікт з Катеринославською губернською оціночною комісією [16, с.1348]. Часом і вищі урядові органи заважали діяльності земської статистики. Так, у 1904 р. запланованедослідженняСлов'яносербськогоповітуКатеринославської губернії не відбулося внаслідок запізнення дозволу Міністерства внутрішніх справ на проведення цих робіт [18, с.5]. Згідно з законом 18 січня 1899 р. фінансування оціночних робіт проводилося урядом. Через це багато з земств скоротили свої субсидії на власну статистику, як це спостерігалося у Катеринославському земстві. Починаючи з 1899 р. асигнування земства на власний оціночно-статистичний заклад поступово зменшується. Якщо у 1899 р. Катеринославське земство виділило на утримання статистичного органу 4760 крб., то наступного 1900 року - 4670 крб., у 1901-1904 рр. - 2000 крб. щорічно, а 1905-1913 рр. - лише 100 крб. щорічної субсидії [18, с.7].
Однією з суттєвих особливостей земської статистики було те, що вона контролювала свій порівняно невеликий район і фіксувала в його області дійсне становище речей, з сутності яких випливало правильне уявлення не тільки про кількісне, а й про якісне становище населення. Урядова статистика обіймала великі території, часто задовольняючись середніми цифрами, на підставі яких урядовці робили свої узагальнюючі висновки щодо соціально-економічного становища в імперії. Земським установам для задоволення потреб місцевого й державногооподаткуваннянеобхіднібулистатистичнівідомостіпро господарський розвиток повітів та губернії, про культуру, про стан охорони здоров'я, освіти, шляхів сполучення та інші сфери громадської діяльності у більш докладнішому вигляді ніж ті, які збиралися урядовою статистикою. У 1885 році завідувач статистичним бюро при Катеринославській губернській земській управі В.С.Пругавін казав: "Якщо офіційна урядова статистика ще до якоїсь міри може слугувати для науково-теоретичної розробки соціальних питань, надаючи досліднику матеріал, величезний в часі і просторі, й тим самим нібито гарантуючий приблизну вірність необхідних для науки середніх величин, то для реальних, практичних цілей земства ця система статистики безсумнівно втрачає всякий свій raisond’etre [фр. - "сенс існування"]. Земство повинно мати матеріал про економічне життя губернії цілком вірогідний й І усіма подробицями, що відповідають фактичній дійсності" [13, с.685]. Раніше, у 1881 році, організовуючи статистичне відділення, Катеринославське земство заявило, що "оскільки [усі] місцеві губернські статистичні комітети, за своєю організацією і положенням, не могли задовольнити вимогам земств у відношенні змістовності та точності статистичних відомостей, то земства вирішили організувати статистичну справу виключно на свої кошти, в більш придатному вигляді й під своїм безпосереднім контролем" [13, с.653].
Іншою особливістю було те, що губернські статистичні комітети (ГСК) були секундарним джерелом збирання статистичної інформації, тоді як земські статистичні заклади самі збирали статистичні дані через перепис, який проводився експедиційним шляхом, застосовуючи лише для поточної статистики метод, поширений в урядовій статистиці — збирання відомостей за спеціально розробленими програмами від добровільних кореспондентів та підлеглих земствам волосних писарів і сільських старшин. Хоча і губернські статистичні комітети проводили переписи. Так, наприклад, Катеринославський ГСК 20 грудня 1865 року провів одноденний перепис мешканців м. Катеринослава. Результати перепису були опубліковані у "Памятной книжке Екатеринославской губернии на 1867 год" [6, с. 154 - 155].
Губернські статистичні комітети були посередницькими органами — вони отримували статистичні дані від багатьох установ, крім іншого і від земств, і провівши первинну обробку матеріалу надсилали у центральний статистичний заклад, де проводилася остаточна обробка матеріалу. Земська статистика такого центрального закладу не мала, і земсько-статистичні заклади самі повністю обробляли дані, які самі ж і збирали.
Ще однією відмінною рисою між двома видами статистичних установ було те, що до складу ГСК входили неодмінні члени (на чолі з губернатором), дійсні та почесні. Головний тягар діяльності ГСК падав на секретаря комітету. В земських статистичних закладах не було подібної ієрархічності. В них працював увесь склад закладу, а не окремі особи, як це часто спостерігалося у закладах урядової статистики. Суттєвою рисою земської статистики, яка відрізняла її від урядової, була велика кількість демократично та революційне налаштованих осіб серед земських статистиків. Через це земські статистичні видання несли на собі відбиток тих ідейних уподобань, які сповідували їх упорядники.
Проте урядові та земські статистичні заклади мали і спільні риси, наприклад, залежність діяльності обох видів статистики від бюрократизму, який панував у органах як влади офіційної так і самоврядування. Як стверджував А.В.Пешехонов, "важливою причиною недостатньої уваги з боку земців до дійсних потреб статистичної справи є посилення бюрократичних та станових тенденцій в земському середовищі — тенденцій, які є протилежними духу й складу земсько-статистичної організації. Деякі земські діячі застосовують багато зусиль, аби перетворити бюро на канцелярії та викорінити в статистиках ідеї і погляди, які їм не подобаються." [7, с.187]. Оскільки згідно з законом 1893 р. оціночно-статистична справа ставала обов'язком земства і статистичні відділення було неможливо закрити, неприязнь до земської статистики з боку земців почала виливатися у форму різноманітних утисків, які, накопичуючись, призводили до конфліктів. Через утиски тільки у 1901 році увесь склад Катеринославського та Таврійського земських статистичних закладів був змушений звільнитися.
Цікаві взаємовідносини між земством та урядовими статистичними закладами відбувалися на підґрунті фінансування статистичних закладів. З часу введення в дію земської реформи на земства покладається обов'язок фінансового утримання ГСК. На підставі Додатку до ст.З Тимчасових правил для земських закладів та Статуту про земські повинності (§11 ст. 4 пункту 2) на земства покладалося утримання губернських статистичних комітетів [12, с.398]. На їх утримання земства були зобов'язані надавати 1500 крб. щорічно. Проте, земства не бажали витрачати ці гроші на діяльність не підпорядкованих їм закладів і намагалися позбутися зайвого фінансового тягаря.
Прикладом для інших у питанні про звільнення від утримання ГСК стало Московське земство. Вже через рік після заснування Московського земства, на надзвичайному губернському земському зібранні1866 року деякі гласні висловили бажання, щоб губернський статистичний комітет перебував при земстві. Зважаючи на це, зібрання одноголосне ухвалило клопотатися про припинення обов'язкової субсидії статистичному комітету, маючи на увазі використати кошти на утримання подібного комітету при управі земства [З, с.94]. Бажання уникнути додаткового фінансового тягаря набуло масового характеру, тому Міністерству внутрішніх справ довелося вжити деяких адміністративних заходів — був виданий циркуляр за № 616 від 25.07.1866 р., котрим регламентувалися відношення губернських статистичних комітетів і земських органів. Повідомлялося, що Міністерством внутрішніх справ були розглянуті клопотання деяких губернських земств про зняття з земств витрат на губернські й обласні статистичні комітети, про приєднання цих комітетів к губернським земським управам або про знищення комітетів й перекладання їх обов'язків на земські управи. Міністерство наголосило, що губернські та обласні статистичні комітети як урядові заклади не можуть бути ні поєднані з земством, ні замінені іншими закладами, що залежали від земства* [17, с.198-199].
* У 1874 р. дослідник земської діяльності В.П.Безобразов казав: "в офіційних колах виникають суперечки між представниками коронного та земського управління, які іноді виливаються у подібність боротьби між державою та суспільством'1. Ці сутички дуже шкодили практичним успіхам земської діяльності. "За існуючого розподілу місцевої адміністрації, дві й стихії помістили у такі умови за яких вони повинні одна з іншою конкурувати, а не взаємодіяти. Самою силою речей казенні наглядачі над казенними дорогами, школами, лікарнями намагаються робити ліпше і інакше ніж їх колеги у земстві. За це їх похвалить начальство. Теж саме роблять і земці. Звідси ще більше зло - за паралельності двох організацій буде існувати антагонізм, що корениться у самої сутності справи, доки воно не державне, а лише казенне чи земське" [15, с.6, 46]
Відносно збирання відомостей у циркулярі вказувалося, що дані про склад та рух населення, про адміністративний поділ губернії, про стан промисловості та торгівлі, відомості карної та санітарної статистики можуть збиратися за допомогою місцевої поліції, консисторії та міської думи. Земські заклади мають збирати тільки відомості, що складають господарську статистику, а саме: про кількість та якість земель, їх продуктивність, про сільські промисли, про повинності, що були покладені на земельну нерухомість, про ступінь урожаїв, про тваринництво тощо*.
*Як стверджував О.Ф.Фортуо. Ф Фр тун атСІЮІемської статистики зараховували лише статистичні праці, що проводилися за власним бажанням земських закладів, незалежно від тієї участі, яку земства брали в збиранні деяких даних урядової статистики [20, с. 32].
Відносно ж розробки, перевірки й групування зібраних даних у циркулярі наголошувалося, що вони повинні виконуватися "тільки компетентними та спеціально підготованими для цього досвідченими особами, які знайомі з поширеними у науці статистичними прийомами", а для цього потрібно було, аби секретарі ГСК та земські статистики були особами з вищою освітою. Далі вказувалося, що коли земства побажають взяти участь у статистичних роботах, то відповідно до ступеня їх участі, за думкою міністерства, могли відбутися зміни в устрої ГСК. Проте, у циркулярі наводилася думка про некорисність для земства створення окремих земських статистичних закладів та "підшукання для них здібних спеціалістів, яких було б тяжко підготувати та вимагало б більших витрат на їх утримання, так як праця таких спеціалістів повинна була відповідно оплачуватися". Наголошувалося на доцільності надання усіх зібраних відомостей для розробки губернському начальству (тобто до ГСК), а земства мали б отримували від урядових закладів вже готові дані [4, с.6-7].
На засіданні чергової сесії Катеринославського губернського земського зібрання 16 грудня 1866 року земські гласні проголосували за рішення клопотатися "про звільнення земства від утримання губернського статистичного комітету, так як земські заклади самі збирають для себе усі потрібні відомості". Уряд не вирішив позитивно це клопотання, тому 25 грудня 1869 р. катеринославське губернське земське зібрання постановило повторити клопотання про припинення відпуску коштів на утримання Катеринославського ГСК [19, с.379]. На засіданні Катеринославського губернського земського зібрання у 1882 році гласний П.М.Міклашевський зазначав, що не треба створювати двох статистичних закладів при губернському земстві і правлінні губернатора. Для останнього закладу, на його думку, земством вноситься щорічно 1500 крб., а між тим про працю його земству нічого не відомо. Треба збільшити асигнування на цей заклад й приєднати його до земської управи [11, с.51]. І хоча на утримання статистичного відділення Катеринославське земство витрачало 12000 крб. на рік (з 1883 по 1887 рр.), воно намагалося позбутися утримання Катеринославського ГСК, через що земство надсилало катеринославському губернатору клопотання. Клопотання земств з цього питання припинилися тільки після того, як уряд 1 червня 1895 року видав постанову, за якою з 1 січня 1896 року земства 34 губерній Європейської Росії звільнялися від фінансового утримання ГСК, а обов'язок їх утримання покладався на Державне казначейство через кошторис Міністерства внутрішніх справ [15, с.304-305].
Незважаючи на невдоволеність земців фактом утримання ГСК, земство та урядові статистичні заклади досить плідно співпрацювали або намагалися це робити. Так, "Памятные книжки" (видання КГСК) на 1867 та 1875 рік були видані за матеріальної підтримки губернського земства [14, с.246]. Але земство робило це з великим небажанням. 27 жовтня 1874 р. Катеринославське земське зібрання більшістю 16 проти 15 голосів ухвалило відхилити клопотання катеринославського губернатора І.Дурново за № 4511 від 22 жовтня 1874 р. про надання губернському статистичному комітету 500 крб. на розробку відомостей для "Памятной книжки" на 1875 р. Вона, за словами губернатора, повинна створюватися за найширшою програмою, котра давала б можливість публіці ознайомитися з губернією у всіх відношеннях (господарському, статистичному тощо) і була б довідковою книгою для кожної особи [8, с.33, 218]. Проте вже 29 жовтня 1874 р. гласні О.М.Поль та П.М.Міклашевський знову підняли питання про надання фінансової допомоги місцевому ГСК. їм вдалося переконати зібрання і більшістю 24 проти 5 було вирішено надати 500 крб. статистичному комітету на видання "Памятной книжки" [8, с.48]. Через рік гласний П.М.Міклашевський на засіданні земського зібрання зауважив, що "створена комітетом Пам'ятна книжка Катеринославської губернії, за пожертви земством 500 крб., є дуже незадовільною, що у ній мало що можна знайти, хоча є довгий список різних сановників" [9, с.60]. Тому він запропонував клопотатися перед урядом про звільнення земства від некорисних витрат у 1500 крб. Позицію П.М.Міклашевського з цього питання підтримав інший гласний С.С.Потоцький, який доводив зібранню, що існування Катеринославського губернського статистичного комітету номінальне, що навіть сам гласний, хоч і перебуває у складі комітету не знає його складу. Під впливом почутого земські гласні одностайно висловилися за чергове клопотання про звільнення земства від утримання КГСК [9, с.60]. Однак ще "Памятная книжка" на 1889 р. була видана за підтримки земства.
Засади, на яких створювався статистичний заклад, та характерні особливості його функціонування обумовлювалися особистістю тієї особи, котра наглядала за виконанням статистичних робіт і сама робила вагому частку цих робіт (в ГСК це були їх секретарі, а в земських статистичних закладах - завідувачі). Діяльність цих статистичних закладів істотно різнилася. Якщо діяльність урядової статистики була сталою щодо методів та засобів проведення статистичних досліджень, які регулювалися законами та усілякими правилами, то земські статистики хоча і проводили свою діяльність за вимогою земства, але до 1893 р. мали майже необмежену свободу у виборі методів та предметів статистичного дослідження і обробки даних, через що приваблювала талановитих і сумлінних дослідників.
Діяльність губернських статистичних комітетів поділялася на обов'язкову (тобто таку, результати якої вимагав уряд) та необов'язкову (тобто власну, творчу діяльність комітетів). Обов'язкова діяльність їх полягала у збиранні матеріалів для "всепідданійших" звітів губернатора уряду і первинній обробці цього матеріалу, у створенні цих звітів та додатків до них (які мали назву "Огляди губерній") і особливих записок, відомостей з статистичними даними,
305які направлялися до різних міністерств, відомств і Центрального Статистичного Комітету. Катеринославський губернатор Д.М.Батюшков 11 листопада 1888 року повідомляв земській управі про діяльність Катеринославського ГСК, де зазначив, що за останні 2-3 роки до КГСК ставиться велика маса вимог ти запитів з різних предметів соціально-економічної дійсності. "Немає жодного -І поточних економічних питань, - зазначав Д.М.Батюшков, - по яким комітету не довелося б збирати й розробляти дані, які він отримував від різних закладів, товариств та осіб. У 1887 та 1888 рр. на губернський статистичний комітет були покладені роботи з наступних питань: про причини занепаду торгівлі зерном, про хлібну кризу, про причини вугільної кризи, про становище кустарної промисловості в губернії, потім збирання матеріалів для археологічного опису губернії, відомості про народну освіту, про благочинні заклади тощо" [14, с.247-248]. До необов'язкової діяльності урядової статистики відносилися дослідження питань історичного, географічного, етнографічного характеру. Діяльність земських статистичних закладів умовно поділялася на основну (статистичні переписи) та поточну. Вона була обов'язковою, проте, деякі статистики видавали власні статті та монографічні праці зі статистики за власною ініціативою.
Результати діяльності цих статистичних закладів важко порівнювати через різні завдання, які до них ставилися, та різну організацію цих закладів. Так, у закладах урядової статистики здебільшого працював один секретар, а отже, він міг менше зробити, ніж земський заклад зі складом переважно у 5 - 7 осіб. Оскільки саме поточна статистика була обов'язковою для закладів урядової статистики, а поточна статистика у земських статистичних органах не вимагалась ні земськими зібраннями, ні урядовими законами, а носила лише допоміжний характер, то це, відповідно, накладало свій відбиток і на вигляд, і на періодичність праць з поточної статистики у закладах обох видів статистики.
Праці губернських статистичних комітетів були двох видів: обов'язкові і необов'язкові. Катеринославський ГСК зупинив свій вибір на виданні своїх "необов'язкових праць", відомих під назвою "Памятнне книжки". Ним були видані "Памятные книжки Екатеринославской губернии" на 1864, 1867, 1875, 1889, 1895 роки. З 1899 по 1908 рр. це видання мало назву "Екатеринославская губерния", а з 1908 року до 1916 року - "Приднепровье". Традиційно "Памятные книжки" КГСК чітко поділялися на три розділи. Одним з них був "Адрес-календарь Екатеринославской губернии" (відомості про адреси урядових, земських та громадських установ зі списками їх членів). В інших розділах містилася різноманітні статистичні відомості, які бралися із звітів губернаторів та додатків до них, календарі релігійних свят різних конфесій та святкові дні Російської імперії на наступний рік, статті різного (історичного, етнографічного, але, звичайно, більше статистичного) спрямування.
Статті з історії містилися у "Памятных книжках": на 1867 р. -А.О.Скальковського "Ростов-на-Дону й торговля Азовского бассейна" і "О месте, занимаемом Новороссией в международной торговле империи", І.Ващинського "Ярмарки в городе Екатеринославе, городе Новомосковске й местечке Нікополе", І. Кареліна "Местечко Никополь" (исторический очерк); на1889р.-"ИсторическийочеркЕкатеринославскойгубернии", "Географические й физические условия Екатеринославской губернии", "Очерк промышленного положення Екатеринославской губернии", "Промышленность горно-заводская й фабрично-заводская", "Промыслы сельского й городского населення", "Обзор народного просвещения"; "Административное положение губернии", "Общий справочньш статистический отдел"; на 1895 р. - "Климат Екатеринослава", "Цветочньш календарь","Статистикагубернииза1893год","Добывающаяй обрабатывающая промышленность Екатеринославской губернии". У першому випуску "Екатеринославской губернии" (1899 рік видання) були вміщеністатті:"Мобилизацияземельнойсобственностив Екатеринославской губернии с 1861 по 1898 гг.", "Очерки сельско-хозяйственной промышленности в Екатеринославской губернии за 1867-1897 гг.","Изпрошлогойнастоящегогорно-заводской промьшіленности губернии", "Открьгше Екатеринославского Высшего Горного Училища", а у третьомувипуску-статтяІ.О.Ребріна"Крестьянскаяреформав Екатеринославской губернии (исторический очерк)". У виданні КГСК "Приднепровье": "Исторический очерк Поднепровья" (II том, 1909 рік вид.); "Из нашей седой старины" (VI том, 1913 рік) - коротенький історичний нарис минулого від найдавніших часів; "Екатерининская железная дорога за 25 лет существования. Иллюстрированньш очерк с картой дороги" (т.ІУ, 1911 р.) та чотири статті з історії Запоріжжя: "Памятники Запорожья: Самарский Пустынно-Николаевский монастырь" (автор П.Сочинський, т.ІП, 1910 р.), "Памятники Запорожья: Троицкий собор" (т.ІІ, 1909 р.), "Память о Запорожье й о последних днях Запорожской Сечи" (т.ІУ, 1911 р.), "Память о Запорожье" (т.УІ, 1913 р.) (автор усіх трьох статей — Г.П.Надхін). Також надруковано статті про Катеринослав: "Екатеринослав й его окресности" (т. II,1909р.),"Южно-Русскаяобластнаявиставка1910годавг. Екатеринославе" (т.ІП, 1910 р.), "Из воспоминаний о старом Екатеринославе" (автори останньої - В.І.Милославський та А.І.Молчанова) (т.У, 1912 р.). Також були надруковані біографічний нарис "Памяти наших лучших людей: А.А.Рьшдовская й И.Ф.Алдырев" (т.ІІ, 1909 р.).
Обов'язковими щорічними публікаціями Катеринославського ГСК були "Обзоры Екатеринославской губернии: Приложение ко всеподданейшему отчету Екатеринославского губернатора" ("Огляди"). Ці видання є працями комітету з урядової поточної статистики місцевого характеру. Вони торкалися питань сільського господарства, руху населення, цін на товари та працю найманих робітників, промисловості, освіти тощо. Через те, що уряд вимагав від земських управ надання сільськогосподарських відомостей (циркуляр 1866 р.) то у "Оглядах" та звітах управ іноді спостерігається подібність не лише даних, але й висловлюються тотожні думки через запозиченні останніх у земських звітах або у земських статистичних працях.
Результатами земської статистичної діяльності по дослідженню губернії сталибагатотомністатистичнізбірники.У80-хрокахXIXст. катеринославські статистики дослідили 4 повіти і видали результати цих досліджень у 5 томах. Після організації земської статистичної справи у Катеринославському земстві згідно з законом від 3 червня 1893 р. були досліджені всі 8 повітів і видано 15 томів результатів цього дослідженим. Видання з поточної статистики Катеринославського земського статистичного закладу мали назву "Статистико-зкономический обзор Екатеринославской губернии" або "Урожай хлебов й трав" і були видані за 1897, 1898, 1900, 1901 (2), 1902 - 1904, 1905 - 1910 (по 2), 1911 - 1914 рр. Тобто, вони видавалися не регулярно, як урядові "Огляди" і торкалися лише питані, народонаселення та сільського господарства.
Можна зробити висновок, що діяльність земського статистичного закладу Катеринославської губернії була більше "статистичне спрямована" порівняно з закладом урядової статистики, а необов'язкова діяльність Катеринославського губернського статистичного комітету (статті з історії та етнографії краю) значно прислужилася краєзнавству; багато з джерел, які використовували діячі КГСК, були втрачені і існують тепер лише у виданнях цього закладу урядової статистики, не кажучи вже про цінність самих статей, написаних на високому науковому рівні. Використовуючи видання земської та урядової статистики, можна скласти досить повну картину минулого становища регіону у XIX -початку XX ст. і цьому не можуть зашкодити відмінності у організації цих закладів.
Бібліографічні посилання:
1. Абросимова С.В. Історія Катеринослава на сторінках видань губернського статистичного комітету // Грані. — 2001. — №3. - С.9 — 12.
2.Безобразов В.П. Земские учреждения й самоуправление. — М., 1874. — 52 с.
3. Велецкий С.Н. Земская статистика. - Ч.І. - Москва, 1899. - XXXVII + 412 с.
4. Исторический очерк развития Херсонской сельскохозяйственной статистики. — Херсон, 1890.-24с.
5.Нариси з історії статистики України. -К.: Держкомстат України. - 1999,- 187 с.
6. Памятная книжка й адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1867 год. — Екатеринослав, 1866. - 358 с.
7.Пешехонов А.В. Кризис в земской статистике // Русское богатство. — 1901. — № 12. — С.167-189.
8.Постановления IX очередного Екатеринославского губернского земского собрания с 25 октября по 1 ноября 1874 г. - Екатеринослав, 1875. -398 с.
9. Постановления XI очередного Екатеринославского губернского земского собрания сессия с 16 по 29 октября 1876 г. — Екатеринослав, 1877. — 368 с.
10. Постановления XVI очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 9 по 20 декабря 1881 г. - Екатеринослав, 1882. - 875 с.
11. Постановления XVII очередной сєссии Екатеринославского губернского земского собрания с ЗО ноября по 13 декабря 1882 г. — Екатеринослав, 1883. — 750 с.
12. Постановления XVIII очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 1 по 14 декабря 1883 г. - Екатеринослав, 1884. - 724 с.
13. Постановления XX очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 10 по 21 декабря 1885 г. — Екатеринослав, 1886. — 998 с.
14. Постановления XXIII очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 3 по 14 декабря 1888 г. — Екатеринослав, 1889. — 756 с.
15 Постановления XXX очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 4 по 13 декабря 1895 г. - Екатеринослав, 1896. - 986 с.„рмґкого
16 Постановления XXXII очередной сессии Екатеринославского губернского земского собрания с 5 по 16 декабря 1897 года. - Екатеринослав, 1898. - 1584 с
17. Сборник циркуляров й инструкций министерства внутренних дел за 1867 и 1868
18, Сведенья об общем положении оценочных работ в Екатеринославской губернии, по законам 8июня 1893 годаи 18 января 1899 года. - Екатеринослав, 1911.-22с.
19 Систематический свод постановлений Екатеринославского губернского земского собрания: 1866 - 1913 гг. / под ред. П.К. Соколова. - Ч.1І. - Екатеринослав, 1916. -
20. Фортунатов А.Ф. О статистике: учебное пособие. - М., 1907. - 54 с.
